чорнявий — прикметник … Орфографічний словник української мови
білявий — а, е. Який має світле волосся; біловолосий; прот. чорнявий. || Який має білувате забарвлення; білий, білястий, блідий … Український тлумачний словник
брюнет — а, ч. Темно або чорноволосий чоловік із темними очима; чорнявий … Український тлумачний словник
почорнявий — а, е, зах. Чорнявий, смаглявий … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
чорнявенький — а, е. Пестл. до чорнявий … Український тлумачний словник
чорнявість — вості, ж. Властивість за знач. чорнявий … Український тлумачний словник
смаглявий — 1) (про шкіру людини, саму людину темніший від звичайного), смаглий, чорнявий; смаглолиций, смагловидий, смаглочолий, смагляволиций, смаглявовидий, смаглявочолий, смаглявощокий (із смаглявим обличчям) 2) див. засмаглий 1) … Словник синонімів української мови
почорнявий — ва, ве, Вр. Чорнявий … Словник лемківскої говірки